Форум Подкарпатской Руси. Официальные заявления и мнения.

Резолюція 3-го Європейського Національного Конгресу Підкарпатських Русинів
Ми, 100 делегатів ЄНКПР з 13-ти районів області-регіону, 12 делегатів з-за кордону (Угорщина, Чехія, Словаччина, Румунія, Польща, РФ,) і 150 гостей 3-го ЄНКПР що зібралися 30 травня 2009 г. в Мукачеві, (в Домі Русинів на пл. Миру 30), усвідомлюємо велику відповідальність перед предками и нащадками за долю русинського народу, важливість резолюцій що приймаються нами, їх актуальність і законність для русинської нації.
Русинська нація Закарпаття (Підкарпатської Русі) категорично залишена Києвом сьогодні права на відновлення своєї національності і права на національне самовизна-чення. Проте у русинів є право на відновлення свого дорадянського статусу визнаної нації і статусу національної республіки. З моменту політичної і національної самоіденти-фикації русинської нації з 21 грудня 1918 р., і повторно вираженої русинами на референдумі-плебісциті 1991 р., (коли 78,2% населення краю проголосували за статус "спеціальної самоврядної території"), влада України, фактично, само відсторонилася від позитивного рішення "русинського питання", стала на дорогу злочинів проти людяності.
Теоретичним підгрунтям української політики етно і геноциду русинів зявилася українська лженаука про те, що «русини – стара назва українців», а ті що зосталися – «впертими» русинами – «агенти ворожих Україні держав» і «вороги України». А держав-ний урядовий "План заходів…» від 1996 р. по етноліквідації русинської національності, для тоталітарної влади України і її спецслужб, став «законним ???» приписом і для всіх віток влади на нацистське «рішення» русинського питання – етнічна чистка - геноцид!
Вже 18 років в русинському краї проводиться Києвом політика не тільки культур-ного етноциду, але й явні ознаки геноциду, вираженого, в тому числі і в руйнуванні національного, інтеллектуального и культурного середовища проживання русинів.
ЄНКПР свідчить, що:
1)на русинській національній території і дальше йде згубна по своїм наслідкам і не перестаюча сплошна рубка карпатських пралісів, і нераціональне використання мін. вод, рідких корисних копалин;
2) територія краю и дальше на віки забруднюється важкими металами роботи збогачуючого комбінату свинцево-цинкових руд Мужієва і ввоза сюди з держав Європи токсичних промислових відходів, причому, в великих об’ємах;
3) активне, роботоздатне корінне русинське населення краю, бідністю і національним бесправ’ям заплановано витісняється за кордон.
4) коло 300 тисяч (тобто половина трудоздатних русинів) змушені шукати джерело існування для своїх сімей за межами України. Це явно зформована «власть имущими», тиха депортація русинів з їх національної території. До цього, кожнорічно, вище 5000 русинів змушені емігрувати в другі регіони і держави, що загрожує зникненням корінного русинського населення регіону;
5) підростаюче покоління виховується без знань про своїх предків-русинів, без відповідної батьківської опіки, живе в середовищі екологічної і гуманітарної катастрофи. 6) в Україні злочинно реалізується політика насильницької асиміляції русинської нації, ведеться насильна українізація, планомірно нищиться використання русинської мови, традицій і культури нашого самобутнього народу.
7) в школах краю и дальше відсутнє навчання дітей-русинів на рідній для них мові, в Ужгородському національному університеті відсутня кафедра русиністики, а само им’я "русин" знаходиться, фактично, под забороною;
8) тоталітарна влада України і дальше проводить послідовну політику штучного зниження чисельності місевих русинів, що живуть здавна в рідному краї;
9)продовжується переслідування українськими спецслужбами духовного лідера підкарпатських русинів о.Димитрія Сидора і других лідерів русинських організацій.
Така ганебна політика "вирішення русинського вопроса" яку проводить Україна змушує нас знову звертатися від імені 3-го Європейського Національного Конгресу Під-карпатських Русинів до громадськості всього світу, до делегатів и гостів 10 Світового Конгресу Русинів в Сербії, до всієї русинської діаспори світу, до всіх русинів в розсіянні, до міжнародного співтовариства, за діючою підтримкою в реалізації волевиявлення русинського народу на плебісциті 1 грудня 1991 року і, зупинення етноциду, дискримінації, що мають ознаки геноциду русинської нації.
Явно для всіх нас, що самий дійовий вихід в справі збереження русинської нації - прийняти рішучі міри, щоб всім русинам світу розпочати діяти разом і узгоджено.
За це і виступаємо з пропозицією до Світового Конгресу Русинів в Сербії і Світового Конгресу Підкарпатських Русинів в Празі-Пардубіце разом скоординувати свою работу в ім’я спасіння русинської нації від злочинного етноциду і насильницької асиміляції русинів в Україні і приймаємо таке рішеня:
1.Підтвердити рішення 2-го Європейського Конгресу Підкарпатських Русинів в м. Мукачеві від 25 жовтня 2008 г. про відновлення дорадянського (до 21 січня 1946 г.) статусу національної Республіки Підкарпатська Русь.
2.Змінити назву Європейського Конгресу Підкарпатських Русинів на «Європейський Національний Конгрес Підкарпатських Русинів» (ЄНКПР).
3. Засудити факти етноциду, дискримінації підкарпатських русинів з боку української влади, які продовжуються і які мають всі ознаки геноциду русинської нації в Центрі Європи.
4. (Оскільки 10 СКР не вислав запрошення для нашої делегації), вислати листа делегатам 10 Світового Конгресу Русинів в Сербії і Хорватії 4-7 червня 2009 р. і особисто Роберту Магочію про наше бажання, співпрацювати з Світовим Конгресом Русинів в галузі культури и освіти, в особі наших організацій: а) Світовим Конгресом Підкарпатських Русинів (що відбувся в Празі-Пардубіце); б) Європейським Конгресом Підкарпатських Русинів, в) Обласним об’єднанням «Русинська Родина». г) Народною Радою ПР, д) Соймом Підкарпатських Русинів. е) Урядом Республіки Підкарпатська Русь.
Названі наші організації твердо і рішуче підняли питання перед Києвом про своє політичне визнання як окремішньої національності «підкарпатських русинів» і про відновлення нашого національного дорадянського, всім світом визнаного, статусу – русинської національної «території русинів на південь від Карпат» від 10.09.1919 р.
5.Прийняти в члени Європейського Національного Конгресу Підкарпатських Русинів крім Сойму ПР, нові організації: а) Закарпатське «общество Подкарпатськых Русинов», що вийшло з НРРЗ. б) НАРОДНУ РАДУ Підкарпатскої Русі; в) обласне об’єднання «РУСИНСЬКА РОДИНА».
6. З числа делегатів 3-го ЄНКПР вибрати РУСИНСЬКИЙ КОМІТЕТ НАЦІОНАЛЬНОГО Порятунку, (глава свящ. Димитрій Сидор) який би допомагав в захисті членів русинського руху від репресій, створював би узгодження між русинськими організаціями дома (на Підкарпатській Русі) і у світі, та був би представницьким робочим органом ЄНКПР в між конгресовий період.
7. Ініціюємо з числа членів національних русинських Конгресів створення Світової Національної Координаційної Ради Русинів для об’єднання рішень всіх русинів світу.
8. Делегувати Сойму ПР и Народній Раді ПР розробляти законодавчу частину русинського руху.
Віримо що світова громадськість не дасть нікому, в тому числі и Україні, знищити самий древній слов’янський русинський народ під Карпатами, котрий є дійсно європейським мирним народом, що живе на своїй національній землі.
Як і у випадку 2-го ЄКПР, всі 112 делегатів і гості 3-го ЄНКПР кладуть свої особисті підписи на обох сторінках оригіналу Резолюції.

Повний текст оригінала резолюції на русинській мові поданий на http://www.rusin.forum24.ru/?1-7-0-00000032-000-0-0-1243774064